« Попередня Наступна »

10.3. Джерела і форми позикового фінансування


Основу будь-якого бізнесу складає власний капітал, проте на підприємствах ряду галузей обсяг використовуваних позикових коштів значно перевершує обсяг власного капіталу. Використання позикового капіталу дозволяє істотно не тільки розширити обсяг господарської діяльності компанії і забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, а й прискорити реалізацію великих інвестиційних проектів, а в кінцевому рахунку - підвищити ринкову вартість організації.
В економічному відношенні будь позику являє собою безумовне зобов'язання суб'єкта здійснити повернення до певного терміну отриманої в борг суми і виплатити її власнику заздалегідь обумовлену винагороду у вигляді відсотків за використання коштів.
Джерела і форми позикового фінансування досить різноманітні. Позикове фінансування базується на наступних основних принципах, що визначають його сутність:
зворотність;
платність;
терміновість.
Принцип поворотності відображає необхідність повного відшкодування позичальником отриманої суми (основної суми боргу) у встановлені терміни. У реальній практиці виконання цієї вимоги позичальником залежить від стабільності фінансових результатів його діяльності (виручка від продажів, прибуток і т. П.), А також від якості забезпечення позики.
Принцип платності виражає обов'язковість сплати позичальником відсотків за право користування протягом певного часу наданими кредитором ресурсами. Процентні ставки по позиках включають ринкову вартість грошей залежно від термінів і обсягів, а також премії за ризик, ліквідність та ін., Необхідні кредиторами.
Принцип терміновості характеризує період часу, на який надаються позикові кошти і після закінчення якого вони повинні бути повернені кредитору. У процесі розрахунків визначаються повний і середній термін використання позикових коштів.
Повний термін використання позикових коштів являє собою період часу з початку їх надходження до остаточного погашення всієї суми боргу. Він включає в себе три тимчасових періоди:
а) строк корисного використання - це період часу, протягом якого підприємство безпосередньо використовує надані позикові кошти у своїй інвестиційній діяльності;
б) пільговий (граціонний) період-це період часу з моменту закінчення корисного використання позикових коштів до початку погашення боргу. Він служить резервом часу для акумуляції необхідних фінансових засобів;
в) термін погашення - це період часу, протягом якого відбувається повна виплата основного боргу і відсотків по використовуваних позикових засобах. Цей показник використовується в тих випадках, коду виплата основного боргу і відсотків здійснюється не одномоментно після закінчення терміну використання позикових коштів, а частинами протягом певного періоду часу за передбаченим графіком.
Середній термін використання позикових коштів (tср) являє собою середній розрахунковий період, протягом якого вони знаходяться у використанні на підприємстві. Він визначається за формулою:
 (10.12)
tпі, tлп, tп - відповідно строк корисного використання, пільговий період, період погашення.
У загальному випадку позикове фінансування, незалежно від форми залучення, володіє наступними перевагами:
u фіксована вартість і термін, що забезпечують визначеність при плануванні грошових потоків;
u розмір плати за використання не залежить від доходів фірми, що дозволяє зберігати надлишок доходів у разі їх зростання у розпорядженні власників;
u можливість підняти рентабельність власного капіталу за рахунок використання фінансового важеля;
u плата за використання віднімається з податкової бази, що знижує вартість притягається джерела і капіталу фірми в цілому;
u НЕ передбачається втручання та отримання прав на управління та ін.

До загальних недоліків позикового фінансування слід віднести:
u обов'язковість обіцяних виплат і погашення основної суми боргу незалежно від результатів господарської діяльності;
u збільшення фінансового ризику;
u наявність обмежуючих умов, які можуть впливати на господарську політику фірми (наприклад, обмеження на виплату дивідендів, залучення інших позик, злиття та поглинання, оформлення в заставу активів і т. п.);
u можливі вимоги до забезпечення;
u обмеження щодо строків використання та обсягами залучення.
Крім загальних, кожна конкретна форма позикового фінансування може мати власні переваги і недоліки, що випливають з її специфіки.
Позиковий капітал, що використовується підприємством, характеризує в сукупності обсяг його фінансових зобов'язань, які диференціюються на довгострокові і короткострокові фінансові зобов'язання.
До довгострокових відносяться всі типи функціонуючого на підприємстві позикового капіталу з терміном його використання більше одного року. Основними формами цих зобов'язань є:
· Довгострокові кредити банків;
· Довгострокові позикові кошти, включаючи заборгованість по податковому кредиту;
· Заборгованість за емітованими корпоративних облігаціях;
· Заборгованість за фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі;
· Інші форми довгострокового фінансування, включаючи лізингові операції.
Максимальний обсяг залучення довгострокових позикових коштів диктується двома основними умовами:
а) граничним ефектом фінансового левериджу. З урахуванням суми власного капіталу в майбутньому періоді і розрахованого рівня фінансового левериджу обчислюється граничний обсяг позикових коштів, забезпечує ефективне використання власного капіталу;
б) забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства, яка оцінюється з позицій самого підприємства, але і з позицій його кредиторів, з метою зниження вартості залучення позикових коштів.
До короткострокових видів відносяться типи позикового капіталу з терміном його використання менше одного року. Основними формами цих зобов'язань є короткострокові банківські кредити, а також застосування факторингових операцій.
Невід'ємною частиною управління позиковими коштами є визначення цілей їх залучення в майбутньому періоді. Ці кошти залучаються підприємством на строго цільовий основі, що є однією з умов подальшого ефективного їх використання.
Ефективне використання позик різного типу дозволяє компаніям розширювати масштаби діяльності, підвищувати рентабельність власного капіталу, а в кінцевому підсумку - максимізувати вартість фірми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

10.3. Джерела і форми позикового фінансування

  1. 1. Джерела і форми фінансування підприємства
     Система фінансування включає джерела фінансування і організаційні форми фінансування. I. Класифікацію джерел фінансування проводять за ознаками: 1. За відносин власності: власні і позикові джерела. 2. За видами власності: державні ресурси, кошти юридичних та фізичних осіб (у тому числі зарубіжні джерела). 3. За часовими характеристиками:
  2. Довгострокове й короткострокове фінансування за рахунок позикових коштів.
     Управління фінансуванням за рахунок позикових коштів полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства. Процес формування політики залучення позикових коштів складається з наступних етапів: 1. Аналіз залучення і використання позикових коштів у попередньому періоді; 2.
  3. 1.2. ДЕПОЗИТНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
     Пасивні операції комерційного банку характеризують джерела коштів і природу зв'язків банку. Саме вони в значній мірі зумовлюють умови, форми і направле-ня використання банківських ресурсів, т. Е. Склад і структуру активних операцій. Вивчення структури пасивних операцій, як правило, починають з ввтявленія власних, залучених і позикових коштів, а також їх ролі в
  4. Класифікація залучених позикових коштів
     По цілям залучення § для забезпечення відтворення необоротних активів § для поповнення оборотних активів § для задоволення інших господарських або соціальних потреб За джерелами залучення § залучаються з зовнішніх джерел § залучаються з внутрішніх джерел (поточні зобов'язання за розрахунками) За періодом залучення § на довгостроковий період (більше 1 року) § на
  5. 10.1. Структура джерел фінансування капіталу. Фінансові ресурси як джерела фінансування компанії
     Джерела фінансування являють собою сукупність усіх видів грошових коштів і фінансових активів, що знаходяться в розпорядженні компанії та призначені на цілі расшіЖізньКлассіфікація джерел фінансування проводиться за різними ознаками (табл. 10.1). Таблиця 10.1 Класифікація джерел фінансування компанії Критерій класифікації Види джерел фінансування
  6. Особливості аналізу окремих статей балансу
     Необхідно звернути увагу на наступні статті і розділи Форми №1: незавершене будівництво: оцінити доцільність і ефектив-ність використання капітальних вкладень, ступінь їх концентрації і джерела їх фінансування; зіставити терміни і суми реалізації проекту з джерелами фінансування / погашення; довгострокові і короткострокові фінансові вкладення: оцінити ефекти-вність і
  7. Показники фінансової політики підприємства
     Якщо в ході аналізу зіставити відображені в звіті про рух грошових коштів внутрішні і зовнішні джерела фінансування, то можна отримати уявлення про фінансову політику і про відносне значення кожного такого джерела для підприємства. Під загальною величиною зовнішнього фінансування розуміється сумарний приплив грошових коштів у результаті отримання додаткових коштів шляхом
  8. Форми та джерела фінансування інвестиційної діяльності
     Форми фінансування Джерела фінансування Власні ресурси інвестора Амортизаційні відрахування Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства Кошти від реалізації активів Кошти акціонерів Позикові фінансові кошти Банківські кредити Бюджетні кредити Облігаційні позики Лізингове фінансування Фінансовий лізинг Оперативний лізинг Зворотний лізинг Інвестиційні
  9. Етапи управління залучення позикових коштів
     1. Аналіз залучення і використання позикових коштів у попередньому періоді. 2. Визначення цілей залучення позикових коштів у майбутньому періоді. 3. Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів. 4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел. 5. Визначення співвідношення обсягу позикових засобів, що залучаються на коротко- і довгостроковій основі: Повний
  10. Які види фінансування зазвичай относятк комбінованим (гібридним)?
     Дотепер ми розглядали традиційні джерела фінансування, які легко класифікувалися на власні і позикові. Кожній групі відповідали властиві їй інструменти. Однак розвиток ринкових відносин призвело до виникнення нових, змішаних джерел фінансування, які не можна строго віднести до жодної описаної вище групі, так як вони мають суто специфічні риси і в
  11. Джерела формування запасів і витрат
     Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовуються кілька показників, що відображають різну ступінь охоплення різних видів джерел: 1) Наявність власних оборотних коштів Ec = Hc-F 2) Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат Et = (Іс + Kt) - F 3) Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат Показники
  12. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
     підсумок розділу 2 пасиву балансу - довгострокові кредити / підсумок розділ 1 пасиву балансу. Нормативне значення становить максим. 1. Зростання коефіцієнта відображає перевищення величини позикових коштів над власними джерелами їх
  13. Джерела інвестицій в ринковій економіці.
     Головним джерелом інвестицій є національний капітал, т. Е. Власні кошти суб'єктів господарювання, державний бюджет, заощадження населення. Як показує світовий досвід, для забезпечення швидкого і стабільного економічного зростання (вище 8% на рік) необхідний високий рівень заощадження та інвестицій у ВВП. У період бурхливого економічного розвитку ряду зарубіжних країн заощадження
  14. Коефіцієнт фінансової стійкості
     визначається як відношення суми джерел власних коштів і довгострокових позикових коштів до підсумку загальної суми джерел по балансу. Він показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які підприємство може використовувати у своїй поточній діяльності без шкоди для
  15. Результат попереднього аналізу
     - Загальна оцінка фінансового стану, визначення платоспроможності і задовільною структури балансу підприємства. Аналізуються динаміка валюти балансу, структура пасивів, джерела формування оборотних коштів і їх структура, основні засоби та інші необоротні активи, результати фінансової діяльності підприємства. При аналізі структури пасивів реалізуються наступні цілі: 1)