« Попередня Наступна »

10.4. Методи аналізу грошових потоків


Важливою складовою частиною механізму управління грошовими потоками підприємства є системи і методи їх аналізу.
Аналіз грошових потоків являє собою процес дослідження результативних показників їх формування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.
Для вирішення конкретних завдань аналітичного дослідження застосовуються ряд спеціальних систем і методів аналізу грошових потоків, що дозволяють отримати комплексну кількісну оцінку результатів їх багатоаспектного функціонування на підприємстві як у статиці, так і в динаміці. У теорії фінансового менеджменту в залежності від використовуваних методів розрізняють наступні системи аналізу, проведеного на підприємстві при дослідженні функціонування грошових потоків: горизонтальний фінансовий аналіз; вертикальний фінансовий аналіз; порівняльний фінансовий аналіз; аналіз фінансових коефіцієнтів; інтегральний фінансовий аналіз.
Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи зростання (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда). У системі управління грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:
Дослідження динаміки показників грошового потоку звітного періоду в зіставленні з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу, року).
Дослідження динаміки показників грошових потоків звітного періоду в зіставленні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності.
Дослідження динаміки показників грошового потоку за ряд попередніх періодів. Метою цього виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати функціонування грошових активів підприємства (визначення лінії тренду в динаміці). Результати такого аналізу в цілях наочності рекомендується оформляти графічно, що полегшує визначення лінії тренду (рис. 10.7).
Всі види горизонтального (трендового) аналізу грошових потоків доповнюються зазвичай дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які використовуються потім у процесі планування грошових потоків підприємства.

а) Столбиковая діаграма зміни показників загальної суми
чистого грошового потоку в динаміці

б) Лінійний графік зміни показника загальної суми чистого
грошового потоку в динаміці
Мал. 10.7. Форми графічного представлення результатів горизонтального (трендового) аналізу загальної суми чистого грошового потоку підприємства
Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. У системі управління грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні види вертикального (структурного) аналізу:
Структурний аналіз грошових потоків підприємства за видами господарської діяльності. Такий аналіз служить передумовою розрахунку показників ефективності формування потоків у розрізі окремих видів діяльності та проведення відповідного факторного аналізу цієї ефективності по підприємству в цілому.
Структурний аналіз грошових потоків за внутрішнім підрозділам підприємства («центрами відповідальності»). Результати цього аналізу служать базою проведення подальшого поглибленого порівняльного та факторного аналізу ефективності формування грошових потоків підприємства.
Структурний аналіз позитивного (негативного) грошового потоку по окремих елементах його формування. Такий аналіз дозволяє виявити найважливіші складові елементи формування позитивного або негативного грошових потоків підприємства з урахуванням специфіки його господарської діяльності.
Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні окремих груп аналогічних показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. В системі управління грошовими потоками підприємства найбільше поширення одержали наступні види порівняльного фінансового аналізу:
Порівняльний аналіз показників грошових потоків в розрізі внутрішніх структурних підрозділів цього підприємства (його «центрів відповідальності»). Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки і пошуку резервів ефективності формування грошових потоків внутрішніх підрозділів підприємства.
Порівняльний аналіз показників грошових потоків окремих реальних інвестиційних проектів. Такий аналіз служить основою оцінки очікуваної ефективності окремих порівнюваних інвестиційних проектів при формуванні програми реального інвестування підприємства.
Порівняльний аналіз показників грошових потоків окремих фінансових інструментів інвестування. Результати цього аналізу використовуються в процесі формування та реструктуризації портфеля фінансових інвестицій підприємства.
Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників формування грошових потоків. Такий аналіз становить основу організовуваного на підприємстві контролінгу грошових потоків. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і формуються висновки про необхідність коригування окремих напрямків господарської діяльності підприємства і його грошових потоків.
Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі показники грошових потоків, і ступінь їх впливу на загальний рівень фінансового стану підприємства. У системі управління грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнти, що характеризують рівень ліквідності грошових потоків. Вони характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями. Найбільш важливу роль у процесі такої оцінки грають наступні показники:
а) коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства. Він показує, якою мірою валовий позитивний грошовий потік підприємства забезпечує покриття негативного його грошового потоку. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
, (10.4)
де КЛДП - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ПДП - сума валового позитивного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ОДП - сума валового негативного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.
б) коефіцієнт абсолютної платоспроможності або (КАП). Він показує, якою мірою всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпечені наявними в нього готовими коштами платежу на певну дату. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:
, (10.5)
де ТАК - сума грошових активів підприємства на певну дату; КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень підприємства на певну дату;  - Сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства на певну дату;
в) коефіцієнт проміжної платоспроможності (КПП). Він показує в якій мірі всі короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів (включаючи готові засоби платежу). Для визначення цього показника використовується наступна формула:
, (10.6)
де ТАК - сума грошових активів підприємства (середня або на певну дату); КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень (середня або на певну дату); ДЗ - сума поточної дебіторської заборгованості всіх видів (середня або на певну дату); ОБК- сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);
г) коефіцієнт поточної платоспроможності (КТП). Він показує в якій мірі вся заборгованість за короткостроковими (поточним) фінансовими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
, (10.7)
де ОА - сума всіх оборотних активів підприємства (середня або на певну дату); - Сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);
д) загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (
). Він характеризує загальне співвідношення розрахунків за цими видами заборгованості підприємства. Обчислення цього показника здійснюється за формулою:
, (10.8)
де - Загальна сума поточної дебіторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату); - Загальна сума кредиторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату).
е) коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості з комерційних операцій (). Цей показник характеризує співвідношення розрахунків за придбану і поставлену продукцію. Для визначення цього показника використовується формула:
, (10.9)
де  - Сума дебіторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, роботи, послуги), розрахована як середня або на певну дату;  - Сума кредиторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, послуги, роботи), розрахована як середня або на певну дату.
Коефіцієнти, що характеризують оборотність окремих активів у процесі грошового обороту підприємства. Певною мірою вони дозволяють оцінити швидкість грошового обігу підприємства. Для такої оцінки використовуються наступні коефіцієнти:
а) кількість оборотів грошових активів та їх еквівалентів в аналізованому періоді (). Цей показник розраховується за наступною формулою:
, (10.10)
де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді;  - Середня сума грошових активів підприємства в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);  - Середня сума короткострокових (поточних) фінансових вкладень підприємства (характеризує його грошові еквіваленти) в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);
б) період обороту грошових активів та їх еквівалентів (). Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
;  (10.11)
де  - Середня сума грошових активів підприємства в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);  - Середня сума короткострокових (поточних) фінансових вкладень підприємства (характеризує його грошові еквіваленти) в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);  - Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді;  - Кількість оборотів грошових активів та їх еквівалентів в аналізованому періоді.
в) кількість оборотів оборотних активів підприємства в аналізованому періоді (). Цей показник розраховується за наступною формулою:
, (10.12)
де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді;  - Середня вартість оборотних активів в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);
г) період обороту оборотних активів у днях (). Цей показник розраховується за такими формулами:
; , (10.13)
де  - Середня вартість оборотних активів в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);  - Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді; Д - число днів у розглянутому періоді;  - Кількість оборотів оборотних активів в аналізованому періоді;
д) кількість оборотів усіх використовуваних активів в аналізованому періоді (КО). Цей показник визначається за наступною формулою:
, (10.14)
де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді;  - Середня вартість усіх використовуваних активів підприємства в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна);
е) період обороту усіх використовуваних активів в днях (). Цей показник може бути обчислений за наступними формулами:
; , (10.15)
де  - Середня вартість усіх використовуваних активів підприємства в аналізованому періоді;  - Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді; Д - число днів у розглянутому періоді;  - Кількість оборотів усіх використовуваних активів в аналізованому періоді;
Коефіцієнти, що характеризують рівень ефективності грошових потоків. Вони дають узагальнену характеристику ефективності формування грошових потоків підприємства. Основними з цих показників є:
а) коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, для його розрахунку використовується наступна формула:
, (10.16)
де  - Коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ЧДП - сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ОДП - сума валового негативного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.
б) коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства. Він розраховується за наступною формулою:
, (10.17)
де  - Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ЧДП - сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; ОД - сума виплат основного боргу за довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства;  - Сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства; - Сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т. П.).
в) коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку підприємства. Цей показник розраховується за наступною формулою:
, (10.18)
де  - Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглянутому періоді; ЧДП - сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;  - Сума дивідендів (відсотків), сплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т. П.);  - Сума приросту реальних інвестицій підприємства (у всіх їхніх формах) в аналізованому періоді;  - Сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства в розглянутому періоді.
Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє отримати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування грошових потоків підприємства. В управлінні грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні системи інтегрального фінансового аналізу:
1. Система СВОТ-аналізу [SWOT-analysis]. Назва цієї системи являє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу:
S - STREHGTHS (сильні сторони підприємства);
W - WEAKNESSES (слабкі сторони підприємства);
O - OPPORTUNITIES (можливості розвитку підприємства);
T - TREARS (погрози розвитку підприємства).
Основним змістом СВОТ-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в частині можливостей ефективного формування грошових потоків, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів на умови їх розвитку в майбутньому періоді.
Результати СВОТ-аналізу подаються зазвичай графічно по комплексному дослідженню впливу окремих факторів на потенціал розвитку і ефективність формування грошових потоків підприємства.
Система аналізу загального циклу грошового обігу підприємства. У процесі здійснення цього виду інтегрального аналізу використовується наступна модель:
, (10.19)
де  - Тривалість циклу грошового обігу підприємства, у днях; ППЦ - тривалість виробничого циклу підприємства, у днях; - Середній період обороту дебіторської заборгованості, у днях;  - Середній період обороту кредиторської заборгованості, у днях.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

10.4. Методи аналізу грошових потоків

  1. Класифікація методів фінансового аналізу
     - Неформалізовані методи, засновані на описових аналітичних процедурах, на логіці: - метод експертних оцінок; метод сценаріїв; метод побудови системи показників; метод побудови системи аналітичних таблиць. Ці методи характеризуються суб'єктивізмом. - Формалізовані методи засновані на строгих аналітичних залежностях. До них відносяться: класичні методи аналізу господарської
  2. 2.6. Балансовий метод
     Балансовий метод має універсальне значення, т. К. До цього методу належить провідне місце не тільки в бухгалтерському обліку, але і в економічному аналізі. На промисловому підприємстві за допомогою балансового методу вивчається використання робочого часу, виробничі потужності, про-водиться аналіз руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробництві, а також аналіз фінансового
  3. 3. Фінансовий аналіз: мета, зміст, методи проведення
     Фінансовий аналіз - це сукупність методів збору, обробки та використання інформації про господарську діяльність підприємства для прийняття управлінських рішень. Головна мета аналізу - виявлення результатів роботи підприємства та розробка рекомендацій щодо його поліпшення. Методи аналізу фінансової звітності: 1. Вивчення показників балансу і звіту про прибутки і збитки. 2.
  4. методи морфологічного аналізу.
     Широке коло статистичних методів аналізу показників, варіації, трендів, факторного аналізу, статистичної екстраполяції та ряд інших можуть використовуватися в принципі в якості інструментів отримання інформації на будь-якому з етапів системного
  5. методи економічного аналізу
     На всіх стадіях системного аналізу застосовуються добре відпрацьовані методи економічного аналізу. На етапах III і IV системного аналізу - визначення та аналізу структури системи, а також на етапах VIII, IX-аналізу дерев цілей на їх повноту та відбору конкретних варіантів досягнення цілей можуть виявитися
  6. Методи економічного аналізу
     Під методом економічного аналізу розуміється спосіб вивчення і підходу до виробничої діяльності підприємства. Найбільш часто примі няемое прийоми (рис. 2.1): Рис. 2.1. Методи економічного аналізу Застосування тих чи інших методів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків. Чим глибше аналітик проникає в сутність досліджуваних
  7. Методи факторного аналізу.
     Для виділення впливу факторів можуть використовуватися такі методи: диференціювання, індексний метод, метод ланцюгових підстановок, інтегральний
  8. 2.2.6. Методи аналізу ефективності використання персоналу підприємства
     Під методом економічного аналізу розуміється діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньому розвитку. Характерними особливостями економічного аналізу є: використання системи показників, що всебічно характеризують діяльність підприємства; вивчення причин зміни цих показників; виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними з метою підвищення ефективності
  9. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
     1. Ачкасов В. Баланси комерційних банків та методи їх аналізу. М., АТ Консалт- банки, 1993. Черкасова В. Є., Плотгщина JI.A. Банківські операції: методи, аналіз, розрахунки. М., Метаінформ, 1995. Четиркін Є. М., Васильєва Н. Е. Фінансово-економічні розрахунки. М., Фінанси і статистика, 1990. Дребозіна Л. А., Окунева Л. П., Андросова Л Д. та ін. Грошовий обіг: Кредит. Підручник для ВУЗів. М., Фінанси,
  10. 2.4 Науковий інструментарій системного аналізу
     Системний аналіз є перш каркасом, об'єднуючим всі необхідні наукові знання, методи і дії для вирішення складних проблем (малюнок 2). Методи мають далеко не рівноцінне значення і використовуються в різному ступені. Більшість перерахованих методів розроблено задовго до появи системного аналізу і використовується самостійно. Роль методології системного аналізу зводиться до максимально
  11. Вимоги до знань і вмінь
     Студент повинен мати уявлення про аналіз як загальнонауковому методі пізнання, спеціальної галузі економічних знань і визначеному виді практичної діяльності; про сутність, предмета та змісту економічного аналізу; про предметні взаємозв'язках з іншими науками; про види економічного аналізу. Студент повинен знати методологічні принципи економічного аналізу; особливості методу
  12. Методологічна база дослідження.
     У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові прийоми аналізу й специфічні прийоми економічного дослідження, зокрема, такі методи фінансового аналізу, як вертикальний, горизонтальний, просторовий, метод фінансових коефіцієнтів, а також метод дисконтування грошових потоків, застосовуваний у оціночної діяльності. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в постановці,
  13. Метод розрахунку грошового обороту.
     Даний метод перевірки й оцінки є різновидом методу розрахунку приросту майна. Розрахунок грошового обороту обмежується тільки аналізом доходів і витрат. Існує два види розрахунку грошового обороту: підрахунок загального грошового оборот, що поширюється на виробничу і приватну сферу, і підрахунок грошового обороту, при якому враховуються тільки виробничі або тільки приватні