« Попередня Наступна »

Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту


Ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прий­няття управлінських рішень, визначає обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, які характеризують рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку підпри­ємства тощо.
Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) фінан­сового менеджменту являє собою безперервний і цілеспрямований відбір від­повідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, плану­вання і підготовки ефективних управлінських рішень за всіма напрямами фінан­сової діяльності підприємства.
Інформаційна система фінансового менеджменту призначена не тільки за­безпечувати необхідною інформацією управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користу­вачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі (рис. 2.6).

Рис. 2.6 - Характеристика складу основних користувачів фінансової інформації підприємства

Зовнішні користувачі можуть використовувати лише ту частину інфор­мації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства та його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіційній фінан­совій звітності, яка надається підприємством.
Внутрішні користувачі, крім вищеназваної, використовують значний обсяг оперативної інформації про фінансову діяльність підприємства, що є комерційною таємницею.
Інформацію, яка забезпечує потреби фінансового менеджменту, можна кла­сифікувати за видами залежно від її джерела та призначення. До основних класи­
фікаційних складових інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести:
1. Звітні та оперативні дані, зокрема баланс, форми 2-4 бухгалтерської звіт­ності, статистичні та фінансові оперативні дані.
До цього виду інформаційного забезпечення можна віднести, крім даних відповідних форм офіційної бухгалтерської та статистичної звітності, також роз­роблені підприємством форми документів-носіїв оперативної інформації, а також накопичувані збірники усіх видів звітної інформації.
2. Нормативна та інструктивна інформація всіх рівнів (державна, регіональна, галузева).
Цей вид інформації включає законодавчо-правові та нормативно-методичні документи з питань фінансової діяльності, відповідні збірники інформаційних матеріалів.
Цей вид інформації охоплює: статистичні збірники (державні, регіональні, галузеві, відомчі) з питань фінансової діяльності, фінансових ринків, банківської діяльності; публікації з відповідних питань у періодичних виданнях; прогнозні дані, бюджети всіх рівнів та їх проекти; курси валют у динаміці, біржову та бан­ківську оперативну інформацію.
До цього виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту мож­на віднести також дані інвестиційної інформації, зокрема результати порівняльної оцінки варіантів інвестиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або портфельних).
Носіями цієї інформації можуть бути довідки або прогнозні моделі трастових та інвестиційних компаній (у тому числі і банків) щодо управління портфелем цінних паперів, робочі розрахунки підприємства з питань планування та оціню­вання ефективності інвестицій.
До планово-прогнозного виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна також віднести інформацію, яка використовується для скла­дання бізнес-плану підприємства, зокрема всі види техніко-економічних розра­хунків з цих питань, довідково-аналітичну інформацію.
Носіями такої інформації можуть слугувати відповідні форми бізнес-плану, поточний та перспективний фінансові плани підприємства.
3. Планово-прогнозна інформація.
4. Довідково-аналітична інформація.
До цього виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести накопичувальну або різного роду разову інформацію, яка формується відповідними службами підприємства. Ця інформація включає, зокрема, різні аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснювальні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності з питань фінансово- господарської діяльності підприємства, а також накопичувальні аналітичні збірники, таблиці, форми, макети, бізнес-довідки з різних аспектів фінансів підприємства.
Класифікація інтересів окремих користувачів інформації про фінансову діяльність підприємства наведена в табл. 2.1.
До цього виду інформації належать довідково-аналітичні матеріали, які формуються фінансовою та іншими службами підприємства регулярно, з певною періодичністю, та ті, які готуються одноразово, на певні запити керівництва під­приємства, вищестоящої організації або ж зовнішніх користувачів.
Інформаційним забезпеченням фінансового менеджменту має бути бухгал­терська звітність за формами 1-4, тобто баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал підприємства, а також оперативні дані з фінансово-господарської діяльності підприємства.
Дані бухгалтерської звітності та фінансової інформації підприємства дають змогу: аналізувати за відповідні періоди стан і тенденції управління фінансами підприємства, складати фінансові плани та фінансові прогнози діяльності підпри­ємства на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу; формувати бюджети доходів і витрат підприємства з різних елементів його фінансово-економічної діяльності; контролювати стан фінансових комерційних і виробничих операцій підприємства; розробляти на основі аналітичних оцінок рекомендації щодо фінан­сового оздоровлення підприємства, поліпшення формування і використання його фінансових ресурсів.
Таблиця 2.1 - Класифікація інтересів внутрішніх і зовнішніх користувачів ін­
формації про фінансову діяльність підприємства та її джерела
Внутрішні і зовнішні користувачі інформації Основні інтереси внутрішніх і зовнішніх користувачів інформації Джерела
інформації
Внутрішні користувачі інформації
Менеджери
підприємства
Об'єктивна і всебічна оцінка фінан­сово-виробничої діяльності підпри­ємства як основи для прийняття фі­нансово-управлінських рішень Баланс підприємства та його фінансові звіти
Акціонери
підприємства
Оцінка адекватності прибутків під­приємства, ризикованості акціонер­них інвестицій. Оцінка ефективності дивідендної політики підприємства Фінансова звітність та оперативні фінансові да­ні підприємства
Працівники
підприємства
Оцінка фінансової стабільності та прибутковості діяльності підприєм­ства з метою визначення перспектив продуктивної зайнятості та матері­ального стимулювання Фінансова звітність та оперативні дані підпри­ємства
Зовнішні користувачі інформації
Податкові органи Правильність оподаткування підпри­ємств (податку на прибуток підпри­ємств, ПДВ, акцизного збору, мита, інших податків) Фінансова та податкова звітність, матеріали пе­ревірок підприємства
Кредитори Визначення інвестиційної привабли­вості підприємства, ризикованості інвестицій, можливостей своєчасного погашення наданих кредитів Фінансова звітність та фінансові дані про кредитоспроможність підприємства
Постачальники Оцінка наявності фінансових ресур­сів для своєчасної оплати за постав­лену продукцію, сировину, напівфа­брикати Фінансова звітність під­приємства
Статистичні органи Статистичне узагальнення результа­тів фінансово-господарської діяльно­сті підприємства Статистична звітність, фінансова звітність

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту дає змогу, зокрема, оцінити стан управління активами і пасивами підприємства, визначити ефектив­ність управління власним капіталом підприємства і всіма його майновими за­собами, виявити в ході такого оцінювання резерви поліпшення майнового стану
підприємства і спрогнозувати відповідні тенденції в цих процесах у майбутніх періодах.
На основі інформаційних даних з фінансового управління підприємством також оцінюються його взаємовідносини з банківськими установами, іншими кредиторами, партнерами, інвесторами. Таке оцінювання дає можливість підпри­ємству розробити заходи щодо поліпшення банківських відносин, оптимізації взаємовідносин з інвесторами та кредиторами, з'ясувати ефективність різних варіантів інвестиційних проектів, доцільність виплати дивідендів та прийняти на підставі перелічених даних виважені фінансово-управлінські рішення.
Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту також використо­вується для оцінки ефективності фінансових угод підприємства.
На підставі аналізу інформаційних даних щодо фінансового менеджменту можна зробити висновок, чи дотримуються підприємство та його партнери умов здійснення фінансових операцій.
До фінансових функцій бізнесу, що виконуються на основі зазначених вище інформаційних даних, належать також ведення й оцінювання фінансової звітності, оцінювання виконання прийнятих рішень у галузі фінансів, складання бюджетів формування та використання фінансових ресурсів.
Прийняття ефективних рішень у галузі управління фінансовою діяльністю підприємства неможливе без досконального знання даних бухгалтерської та фінан­сової звітності.
Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у
- -- Ж 7 - -
певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки надання звітної інформації вона може втратити своє значення.
Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінювання результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозу­вання майбутнього фінансового стану підприємства.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників - фізичних осіб. Таким чином,
особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) перед­бачене відображення лише зобов'язань власників за внесками капіталу та роз­поділу прибутку власникам (у вигляді процентів, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципу автономності підприємства.
Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція відо­бражається у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання про­центів за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх ви­користання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показ­ники фінансової звітності.
Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби лікві­дуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності і залишатиметься таким надалі (принаймні протягом наступного звітного періоду).
За протилежних обставин, якщо події після дати балансу свідчать про на­міри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продов­ження, підприємство не може використовувати П (С) БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п. 18 П (С) БО 6). Тоді немає необхідності у поділі його активів і зобов'язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові). Адже підприємство повинне у процесі ліквідації покрити усі свої зобов'язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов'язання - короткостроковими. Оцінка статей балансу за базо­вою собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінити за рин­ковою вартістю. Фактично для підприємства, що ліквідується, втрачає сенс засто­сування майже всіх принципів формування фінансової звітності, які стосуються безперервно діючого підприємства.
Принцип періодичності припускає поділ діяльності підприємства на певні періоди (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.
За П (С) БО 1 звітний період становить календарний рік. Проте для новоство-

Рис. 2.7 - Тривалість звітного періоду для діючих, новостворених підприємств та підприємств, що ліквідуються

реного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою (рис. 2.7).

Принцип відображення у звітності за періодом нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються, і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, а й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень.
П (С) БО 1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.
Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути також повною, з огляду на її важливість для користувача та витрати, пов'язані з отри­манням цієї інформації. Тому фінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів, а крім того містить примітки, які дають інформацію про облікову політику підпри­ємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у при­мітках розкриваються важливі для користувачів фінансової звітності події, які
відбулися після дати складання балансу (наприклад, оголошення дивідендів за акціями).
Що ж стосується непередбачених подій та подій після дати балансу, то вони взагалі не впливали на показники звітів і не розкривались у пояснювальній записці. За П (С) БО 6, такі події поділяються на дві групи та коригують певні статті звітності або розкриваються у примітках (рис. 2.8).

Рис. 2.8 - Класифікація подій після дати балансу за П (С) БО 6

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облі­кову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку у такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність фінансових звітів.
Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, якою підприємство повинно керуватися постійно під час складання фінансових звітів, про будь-які зміни у цій політиці та вплив таких змін на показники фінан­сових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів. Адже користувачі дістають можливість визначати відмітні риси різних підходів до бухгалтерського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які використовуються одним і тим самим підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.
Українські підприємства мали дуже обмежені можливості щодо формування облікової політики, які визначалися п. 1 «Вказівок щодо організації бухгалтер­
ського обліку в Україні», затверджених наказом Мінфіну України від 7 травня 1993 р. № 25 з наступними змінами і доповненнями. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту вимагалося попередити про намір зміни облі­кової політики в наступному звітному році.
За П (С) БО 1 підприємство висвітлює свою облікову політику у примітках, описуючи принципи оцінки та методи обліку щодо окремих статей звітності. Під­приємство має право вибору того чи іншого рішення, приймає ці рішення само­стійно.
Що ж стосується змін облікової політики, то в П (С) БО 6 визначено:
- коли можливі такі зміни;
- що не вважається зміною облікової політики;
- як зміни облікової політики впливають на показники фінансових звітів;
- які примітки слід подавати у разі змін облікової політики.
Цілий ряд господарських операцій, таких як погашення сумнівної заборго­ваності, визначення можливого строку корисного використання основних засобів тощо, характеризуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Під час складання фінансових звітів застосовується принцип обач­ності, яким передбачається, що активи або дохід не повинні бути завищені, а зобов'язання чи витрати - занижені.
Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випли­ває з їх юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні у такий спосіб, що подальше використання майбутніх економічних вигід цього активу залишається за даним підприємством. Тому відображення цієї опе­рації як продажу не відповідатиме її сутності. Відтак керівництво підприємства має надавати перевагу економічному змісту господарських операцій над їх юридичною формою.
Принцип єдиного грошового вимірювача передбачає вимірювання та уза­гальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній гро­шовій одиниці.
Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися збалансувати
всі перелічені принципи у такий спосіб, щоб досягти якісних характеристик фінан­сової звітності.
Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості у процесі формування інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, простоти побудови, зістав- ності, ефективності.
1. Значимість, яка показує, наскільки залучена інформація впливає на резуль­тати фінансових рішень, насамперед у процесі формування фінансової стратегії підприємства, розроблення цілеспрямованої політики з окремих аспектів фінан­сової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів.
2. Повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування і прийняття оперативних управ­лінських рішень з усіх питань фінансової діяльності підприємства.
3. Своєчасність, яка характеризує відповідність інформації в її потребі за період використання. Окремі види інформативних показників використовуються в незмінному якісному виразі лише один день (наприклад, курс іноземних валют, окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші - місяць, квартал.
4. Достовірність, яка показує, наскільки інформація, що формується, аде­кватно відображає реальний стан і результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове середовище, нейтральна відносно всіх категорій потенційних користувачів та як її можна перевірити.
5. Простота побудови, відповідність певним стандартам та доступність для розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена.
6. Зіставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окре­мих активів і результатів фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними суб'єк­тами господарювання. Така зіставність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відпо­
відних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідов­ністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.
7. Ефективність, яка означає, що витрати на залучення окремих інформатив­них показників не повинні перевищувати ефект, який буде отриманий у резуль­таті їх використання під час підготовки і реалізації відповідних управлінських рішень.
Склад системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом та ступенем дивер­сифікації фінансової діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

  1. ТЕМА 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Методологічні основи побудови системи забезпечення фінансового менеджменту. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова інформаційна база. Показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Загальні вимоги до інформаційної бази, зміст фінансової звітності, форми та вимоги до її складання, зарубіжний досвід та
  2. Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту
    Ключові поняття: фінансова служба управління підприємством, типова система організаційної структури, центри відповідальності, інформаційне забезпечення, фінансова звітність, фінансова інформація, показники інформаційного забезпечення. 2.1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту 2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту 2.3. Використання зовнішньої і
  3. Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Ключові поняття: фінансова служба управління підприємством, типова система організаційної структури, центри відповідальності, інформаційне забез­печення, фінансова звітність, фінансова інформація, показники інформаційного забезпечення. 2.1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. 2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. 2.3. Використання зовнішньої і
  4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
    Успішне функціонування фінансового менеджменту залежить від значної кількості чинників. Одним з них є правильна побудова системи забезпечення фінансового менеджменту. Вона включає: - систему організаційного забезпечення фінансового менеджменту; - систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту; - методи внутрішнього фінансового
  5. Розділ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту
    1. Тема 1. Теоретичні й організаційні основи фінансового менеджменту 2. Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту 3. Тема 3. Визначення слідсті грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках 4. Тема 4. Аналіз фінансових
  6. СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Під час розгляду цього питання слід мати на увазі, що ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, досить помітно впливає на обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і
  7. Організація та інструментарій управління прибутком
    Модель управління прибутком є індивідуальною для кожно­го підприємства. Індивідуальність такої моделі визначається по­требою врахування особливостей його фінансово-господарської діяльності, специфіки ринкового середовища її реалізації. Вод­ночас зазначена індивідуальність досягається шляхом викорис­тання загальних методів, принципів та прийомів - інструмен­тарію управління прибутком, що є
  8. Зміст
    Стор. Вступ............................................................................................................. 4 Тематичний зміст модуля "Фінансовий менеджмент" ........................... 6 Розділ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту................................................................................................ 8 Тема 1.
  9. ПЕРЕЛІК ПРОГРАМНИХ ПИТАНІ» ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
    1. Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту. 2. Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством. 3. Функціональна будова центрів управління на підприємствах різних розмірів. 4. Типова схема організаційної структури фінансового управління на великих підприємствах. 5. Поняття «центри відповідальності» на підприємстві. 6. Види центрів
  10. 3.4.5. ДОПОМІЖНІ АГЕНЦІЇ
    Декілька допоміжних агенцій, зокрема об'єднаний інформаційно- кредитний центр, фінансова інформаційна служба, Фонд гарантування повернення кредитів малого та середнього бізнесу, Фонд гарантування повернення кредитів у сільське господарство, Фонд гарантування по- вернення кредитів закордонного китайського фінансування - всі були засновані для покращення та розвитку фінансового ринку, підтримки
  11. 2. Принципи регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні
    Регулювання фінансового ринку та нагляд за діяльністю фінансових установ повинен створювати ефективний та конкурентоспроможний фінансовий ринок, який реагував би на потреби інвесторів та споживачів фінансових послуг у наданні якісних фінансових послуг за розумну ціну. Між рівнем захисту інвесторів та споживачів фінансових послуг, який пропонує регулювання фінансового ринку та нагляд за
  12. План семінарських занять
    Фінанси як специфічна форма суспільних відносин, підсистема економічного базису. Необхідність фінансів в умовах товарного господарства. Прості й складні фінансові категорії як форми наукового пізнання. Ланки фінансової системи та її функції. Позабюджетні фонди. Фінансове забезпечення відтворювального процесу. Форми фінансового забезпечення: державне фінансування, кредитування,