« Попередня Наступна »

Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту


Ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, ви­значає обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутково-
сті, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору ін­вестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, які характеризують рівень добробуту власників і пер­соналу, темпи розвитку підприємства тощо.
Система інформаційного забезпечення (інформаційна сис­тема) фінансового менеджменту являє собою безперервний і ці­леспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефек­тивних управлінських рішень за всіма напрямами фінансової діяль­ності підприємства.
Інформаційна система фінансового менеджменту призначена не тільки забезпечувати необхідною інформацією управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти ін­тереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними ко­ристувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні корис­тувачі (рис. 2.6).
Зовнішні користувачі можуть використовувати лише ту час­тину інформації, яка характеризує результати фінансової діяль­ності підприємства та його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіційній фінансовій звітності, яка на­дається підприємством.
Внутрішні користувачі, крім вищеназваної, використовують значний обсяг оперативної інформації про фінансову діяльність підприємства, що є комерційною таємницею.
Інформацію, яка забезпечує потреби фінансового менедж­менту'можна класифікувати за видами залежно від її джерела та призначення. До основних класифікаційних складових ін­формаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести:
1. Звітні та оперативні дані, зокрема баланс, форми 2-4 бух­галтерської звітності, статистичні та фінансові оперативні дані.
До цього виду інформаційного забезпечення можна віднести, крім даних відповідних форм офіційної бухгалтерської та статис­тичної звітності, також розроблені підприємством форми доку- ментів-носіїв оперативної інформації, а також накопичувані збір­ники усіх видів звітної інформації.
2. Нормативна та інструктивна інформація всіх рівнів (держав­на, регіональна, галузева).
Цей вид інформації включає законодавчо-правові та норматив­но-методичні документи з питань фінансової діяльності, відповід­ні збірники інформаційних матеріалів.

Рис. 2.6. Характеристика складу основних користувачів фінансової інформації підприємства'

3. Планово-прогнозна інформація.
Цей вид інформації охоплює: статистичні збірники (державні, регіональні, галузеві, відомчі) з питань фінансової діяльності, фі­нансових ринків, банківської діяльності; публікації з відповідних питань у періодичних виданнях; прогнозні дані, бюджети всіх рів­
нів та їх проекти; курси валют у динаміці, біржову та банківську оперативну інформацію.
До цього виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести також дані інвестиційної інфор­мації, зокрема результати порівняльної оцінки варіантів інвес­тиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або порт­фельних).
Носіями цієї інформації можуть бути довідки або прогнозні моделі трастових та інвестиційних компаній (у тому числі і бан­ків) щодо управління портфелем цінних паперів, робочі розрахун­ки підприємства з питань планування та оцінювання ефективнос­ті інвестицій.
До планово-прогнозного виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна також віднести інформацію, яка використовується для складання бізнес-плану підприємства, зокрема всі види техніко-економічних розрахунків з цих питань, довідково-аналітичну інформацію.
Носіями такої інформації можуть слугувати відповідні форми бізнес-плану, поточний та перспективний фінансові плани під­приємства.
3. Довідково-аналітична інформація.
До цього виду інформаційного забезпечення фінансового ме­неджменту можна віднести накопичувальну або різного роду ра­зову інформацію, яка формується відповідними службами під­приємства. Ця інформація включає, зокрема, різні аналітичні огляди"'що складаються підприємством, у тому числі пояснюва­льні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності з питань фінансово-господарської діяльності підприємства, а та­кож накопичувальні аналітичні збірники, таблиці, форми, макети, бізнес-довідки з різних аспектів фінансів підприємства.
Класифікація інтересів окремих користувачів інформації про фінансову діяльність підприємства наведена в табл. 2.1.
До цього виду інформації належать довідково-аналітичні ма­теріали, які формуються фінансовою та іншими службами під­приємства регулярно, з певною періодичністю, та ті, які готують­ся одноразово, на певні запити керівництва підприємства, вище­стоящої організації або ж зовнішніх користувачів.
Інформаційним забезпеченням фінансового менеджменту має бути бухгалтерська звітність за формами 1-4, тобто баланс під­приємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал підприємства, а також оператив­ні дані з фінансово-господарської діяльності підприємства.
Таблищ 2.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ІНТЕРЕСІВ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ КОРИСТУВАЧІВ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА її ДЖЕРЕЛА
Внутрішні і зовнішні користувачі інформації Основні інтереси внутрішніх і зо­внішніх користувачів інформації Джерела інформації
Внутрішні користу­вачі інформації Менеджери підприєм­ства Об'єктивна і всебічна оцінка фінансово-виробничої діяль­ності підприємства як основи для прийняття фінансово- управлінських рішень Баланс підприємст­ва та його фінансо­ві звіти
Акціонери підприєм­ства Оцінка адекватності прибут­ків підприємства, ризикова­ності акціонерних інвестицій. Оцінка ефективності дивіденд­ної політики підприємства Фінансова звітність та оперативні фіна­нсові дані підпри­ємства
Працівники підпри­ємства Оцінка фінансової стабільно­сті та прибутковості діяльнос­ті підприємства з метою ви­значення перспектив продук­тивної зайнятості та матеріа­льного стимулювання Фінансова звітність та оперативні дані підприємства
Зовнішні користу­вачі інформації Податкові органи Правильність оподаткування підприємств (податку на при­буток підприємств, ПДВ, ак­цизного збору, мита, інших податків) Фінансова та пода­ткова звітність, ма­теріали перевірок підприємства
Кредитори Визначення інвестиційної при­вабливості підприємства, ризи­кованості інвестицій, можливо­стей своєчасного погашення наданих кредитів Фінансова звітність та фінансові дані про кредитоспро­можність підпри­ємства
Постачальники Оцінка наявності фінансових ресурсів для своєчасної опла­ти за поставлену продукцію, сировину, напівфабрикати Фінансова звітність підприємства
Статистичні органи Статистичне узагальнення ре­зультатів фінансово-господар­ської діяльності підприємства Статистична звіт­ність, фінансова зві­тність

Дані бухгалтерської звітності та фінансової інформації під­приємства дають змогу: аналізувати за відповідні періоди стан і тенденції управління фінансами підприємства, складати фінансо­
ві плани та фінансові прогнози діяльності підприємства на корот­ко-, середньо- та довгострокову перспективу; формувати бюдже­ти доходів і витрат підприємства з різних елементів його фінан­сово-економічної Діяльності; контролювати стан фінансових комерційних і виробничих операцій підприємства; розробляти на основі аналітичних оцінок рекомендації щодо фінансового оздо­ровлення підприємства, поліпшення формування і використання його фінансових ресурсів.
Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту дає змогу, зокрема, оцінити стан управління активами і пасивами підприємства, визначити ефективність управління власним капі­талом підприємства і всіма його майновими засобами, виявити в ході такого оцінювання резерви поліпшення майнового стану підприємства і спрогнозувати відповідні тенденції в цих проце­сах у майбутніх періодах.
На основі інформаційних даних з фінансового управління під­приємством також оцінюються його взаємовідносини з банківсь­кими установами, іншими кредиторами, партнерами, інвестора­ми. Таке оцінювання дає можливість підприємству розробити заходи щодо поліпшення банківських відносин, оптимізації взає­мовідносин з інвесторами та кредиторами, з'ясувати ефектив­ність різних варіантів інвестиційних проектів, доцільність випла­ти дивідендів та прийняти на підставі перелічених даних виважені фінансово-управлінські рішення.
Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту також використовується для оцінки ефективності фінансових угод під­приємства.
На підставі аналізу інформаційних даних щодо фінансового менеджменту можна зробити висновок, чи дотримуються підпри­ємство та його партнери умов здійснення фінансових операцій.
До фінансових функцій бізнесу, що виконуються на основі за­значених вище інформаційних даних, належать також ведення й оцінювання фінансової звітності, оцінювання виконання прийня­тих рішень у галузі фінансів, складання бюджетів формування та використання фінансових ресурсів.
Прийняття ефективних рішень у галузі управління фінансо­вою діяльністю підприємства неможливе без досконального знання даних бухгалтерської та фінансової звітності.
Фінансова звітність має бути підготовлена та надана кори­стувачам у певні терміни, які визначаються чинним законо­давством. У разі надмірної затримки надання звітної інфор­мації вона може втратити своє значення.
Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінювання результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інфор­мація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто ви­користовується як основа для прогнозування майбутнього фінан­сового стану підприємства.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від влас­ників- фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зо­бов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов'язань власни­ків за внесками капіталу та розподілу прибутку власникам (у вигляді процентів, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципу автономності підпри­ємства.
Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кош­ти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підпри­ємства, то ця операція відображається у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання процентів за депозит­ним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх вико­ристання на свої потреби, то така господарська операція не впли­не па показники фінансової звітності.
Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу без­перервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності і залишатиметься таким надалі (при­наймні протягом наступного звітного періоду).
За протилежних обставин, якщо події після дати балансу свід­чать про наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використо­вувати П (С) БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п. 18 П (С) БО 6). Тоді немає необхідності у поділі його активів і зобов'язань на необоротні та оборотні (довгострокові і коротко­строкові). Адже підприємство повинне у процесі ліквідації по­крити усі свої зобов'язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зо­бов'язання - короткостроковими. Оцінка статей балансу за ба­зовою собівартістю також не може бути використана, їх слід пе­реоцінити за ринковою вартістю. Фактично для підприємства, що ліквідується, втрачає сенс застосування майже всіх принципів формування фінансової звітності, які стосуються безперервно діючого підприємства.
Принцип періодичності припускає поділ діяльності підпри­ємства на певні періоди (звітні періоди) з метою складання фі­нансової звітності.
За П (С) БО 1 звітний період становить календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке лікві­дується, тривалість звітного періоду може бути іншою (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Тривалість звітного періоду для діючих, новостворених підприємств та підприємств, що ліквідуються

Принцип відображення у звітності за періодом нарахуван­ня полягає в тому, що результати господарських операцій визна­ються, і^Ьли вони відбуваються, і відображаються в бухгалтерсь­кому обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отри­манням грошових коштів, а й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбу­тньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш ко­рисною для прийняття користувачами економічних рішень.
П (С) БО 1 зазначає, що принцип нарахування має застосовува­тися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати ви­знаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.
Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повин­на бути також повною, з огляду на її важливість для користувача та витрати, пов'язані з отриманням цієї інформації. Тому фінан­сова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінан­сові результати, власний капітал та рух грошових коштів, а крім
того, містить примітки, які дають інформацію про облікову полі­тику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі для корис­тувачів фінансової звітності події, які відбулися після дати скла­дання балансу (наприклад, оголошення дивідендів за акціями).
Що ж стосується непередбачених подій та подій після дати балансу, то вони взагалі не впливали на показники звітів і не роз­кривались у пояснювальній записці. За П (С) БО 6, такі події поді­ляються на дві групи та коригують певні статті звітності або роз­криваються у примітках (рис. 2.8).
Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку у такий спосіб, щоб достовірно відобразити фі­нансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечи­ти зіставність фінансових звітів.

Рис. 2.8. Класифікація подій після дати балансу за П (С) БО 6

Надання користувачам інформації про політику бухгалтерсь­кого обліку, якою підприємство повинно керуватися постійно під час складання фінансових звітів, про будь-які зміни у цій політи­ці та вплив таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є переду­мовою зіставності фінансових звітів. Адже користувачі дістають можливість визначати відмітні риси різних підходів до бухгал­терського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які вико­ристовуються одним і тим самим підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.
Українські підприємства мали дуже обмежені можливості що­до формування облікової політики, які визначалися п. 1 «Вказі­вок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні», затвер­
джених наказом Мінфіну України від 7 травня 1993 р. № 25 з на­ступними змінами і доповненнями. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту вимагалося попередити про намір зміни облікової політики в наступному звітному році.
За П (С) БО 1 підприємство висвітлює свою облікову політику у примітках, описуючи принципи оцінки та методи обліку щодо окремих статей звітності. Підприємство має право вибору того чи іншого рішення, приймає ці рішення самостійно.
Що ж стосується змін облікової політики, то в П (С) БО 6 ви­значено:
- коли можливі такі зміни;
- що не вважається зміною облікової політики;
- як зміни облікової політики впливають на показники фінан­сових звітів;
- які примітки слід подавати у разі змін облікової політики.
Цілий ряд господарських операцій, таких як погашення сумнів­ної заборгованості, визначення можливого строку корисного ви­користання основних засобів тощо, характеризуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Під час складання фінансових звітів застосовується принцип обачності, яким передбачається, що активи або дохід не повинні бути зави­щені, а зобов'язання чи витрати - занижені.
Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. Наприклад, підприємство може р^редати актив іншій стороні у такий спосіб, що подальше використання майбутніх економічних вигід цього активу залиша­ється за даним підприємством. Тому відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її сутності. Відтак керівництво під­приємства має надавати перевагу економічному змісту госпо­дарських операцій над їх юридичною формою.
Принцип єдиного грошового вимірювача передбачає вимірю­вання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінан­совій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися збалансувати всі перелічені принципи у такий спосіб, щоб досяг­ти якісних характеристик фінансової звітності.
Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості у процесі формування інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, пов­ноти, своєчасності, достовірності, простоти побудови, зіставнос- ті, ефективності.
1. Значимість, яка показує, наскільки залучена інформація впливає на результати фінансових рішень, насамперед у про­цесі формування фінансової стратегії підприємства, розроб­лення цілеспрямованої політики з окремих аспектів фінансової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів.
2. Повнота, яка характеризує завершеність кола інформатив­них показників, необхідних для проведення аналізу, планування і прийняття оперативних управлінських рішень з усіх питань фі­нансової діяльності підприємства.
3. Своєчасність, яка характеризує відповідність інформації в її потребі за період використання. Окремі види інформативних по­казників використовуються в незмінному якісному виразі лише один день (наприклад, курс іноземних валют, окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші - місяць, квартал.
4. Достовірність, яка показує, наскільки інформація, що фор­мується, адекватно відображає реальний стан і результати фінан­сової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове се­редовище, нейтральна відносно всіх категорій потенційних користувачів та як її можна перевірити.
5. Простота побудови, відповідність певним стандартам та до­ступність для розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена.
6. Зіставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів фінансової діяльності під­приємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансо­вого аналізу підприємства з аналогічними суб'єктами господа­рювання. Така зіставність забезпечується ідентифікацією визна­чення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відповідних національних і міжнародних стандар­тів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.
7. Ефективність, яка означає, що витрати на залучення окре­мих інформативних показників не повинні перевищувати ефект, який буде отриманий у результаті їх використання під час підго­товки і реалізації відповідних управлінських рішень.
Склад системи інформаційного забезпечення фінансового ме­неджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особ­ливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом та ступенем диверсифікації фінансової діяльності.
2.1.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

  1. ТЕМА 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Методологічні основи побудови системи забезпечення фінансового менеджменту. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова інформаційна база. Показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Загальні вимоги до інформаційної бази, зміст фінансової звітності, форми та вимоги до її складання, зарубіжний досвід та
  2. Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту
    Ключові поняття: фінансова служба управління підприємством, типова система організаційної структури, центри відповідальності, інформаційне забезпечення, фінансова звітність, фінансова інформація, показники інформаційного забезпечення. 2.1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту 2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту 2.3. Використання зовнішньої і
  3. Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Ключові поняття: фінансова служба управління підприємством, типова система організаційної структури, центри відповідальності, інформаційне забез­печення, фінансова звітність, фінансова інформація, показники інформаційного забезпечення. 2.1. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. 2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. 2.3. Використання зовнішньої і
  4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
    Успішне функціонування фінансового менеджменту залежить від значної кількості чинників. Одним з них є правильна побудова системи забезпечення фінансового менеджменту. Вона включає: - систему організаційного забезпечення фінансового менеджменту; - систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту; - методи внутрішнього фінансового
  5. Розділ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту
    1. Тема 1. Теоретичні й організаційні основи фінансового менеджменту 2. Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту 3. Тема 3. Визначення слідсті грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках 4. Тема 4. Аналіз фінансових
  6. СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
    Під час розгляду цього питання слід мати на увазі, що ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, досить помітно впливає на обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і
  7. Організація та інструментарій управління прибутком
    Модель управління прибутком є індивідуальною для кожно­го підприємства. Індивідуальність такої моделі визначається по­требою врахування особливостей його фінансово-господарської діяльності, специфіки ринкового середовища її реалізації. Вод­ночас зазначена індивідуальність досягається шляхом викорис­тання загальних методів, принципів та прийомів - інструмен­тарію управління прибутком, що є
  8. Зміст
    Стор. Вступ............................................................................................................. 4 Тематичний зміст модуля "Фінансовий менеджмент" ........................... 6 Розділ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту................................................................................................ 8 Тема 1.
  9. ПЕРЕЛІК ПРОГРАМНИХ ПИТАНІ» ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
    1. Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту. 2. Ієрархічна і функціональна будови центрів управління підприємством. 3. Функціональна будова центрів управління на підприємствах різних розмірів. 4. Типова схема організаційної структури фінансового управління на великих підприємствах. 5. Поняття «центри відповідальності» на підприємстві. 6. Види центрів
  10. 3.4.5. ДОПОМІЖНІ АГЕНЦІЇ
    Декілька допоміжних агенцій, зокрема об'єднаний інформаційно- кредитний центр, фінансова інформаційна служба, Фонд гарантування повернення кредитів малого та середнього бізнесу, Фонд гарантування повернення кредитів у сільське господарство, Фонд гарантування по- вернення кредитів закордонного китайського фінансування - всі були засновані для покращення та розвитку фінансового ринку, підтримки
  11. 2. Принципи регулювання фінансового ринку та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні
    Регулювання фінансового ринку та нагляд за діяльністю фінансових установ повинен створювати ефективний та конкурентоспроможний фінансовий ринок, який реагував би на потреби інвесторів та споживачів фінансових послуг у наданні якісних фінансових послуг за розумну ціну. Між рівнем захисту інвесторів та споживачів фінансових послуг, який пропонує регулювання фінансового ринку та нагляд за
  12. План семінарських занять
    Фінанси як специфічна форма суспільних відносин, підсистема економічного базису. Необхідність фінансів в умовах товарного господарства. Прості й складні фінансові категорії як форми наукового пізнання. Ланки фінансової системи та її функції. Позабюджетні фонди. Фінансове забезпечення відтворювального процесу. Форми фінансового забезпечення: державне фінансування, кредитування,
  13. РОЗДІЛ 1. Теоретичні основий інформаційна база фінансового менеджменту
    Сутність, функції, мета, завдання та значення фінансового менеджменту. Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємств. Методи і прийоми фінансового менеджменту. Методологічні основи побудови системи забезпечення фінансового менеджменту. Необхідність і значення визначення вартості грошей
  14. РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту
    РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового
  15. ЗМІСТ
    Стор. Вступ............................................................................................................................................... 4 Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту 6 Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту.............................................. 21 Тема 3. Управління грошовими потоками на
  16. 2.3. Використання зовнішньої і внутрішньої інформації у фінансовому управлінні
    Конкретні показники системи інформаційного забезпечення формуються за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інформації. У розрізі кожної з цих груп джерел вся сукупність показників, які включаються в інформаційну систему фінансового менеджменту, підлягає попередній класифікації. А. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менедж­менту, що формуються із зовнішніх джерел,