« Попередня Наступна »

Висновки до розділу 2


Висвітлення теоретичних основ фінансового потенціалу населення та його ролі у забезпеченні інноваційного розвитку економіки України проводилось нами через з'ясування сутності фінансового потенціалу населення та особливостей його формування у системі фінансів населення, дослідження ролі технічного прогресу та інновацій у економічному рості країни, описання особливостей взаємодії фінансового потенціалу населення та інноваційного розвитку економіки.
Одним з факторів забезпечення інноваційного розвитку економіки Україні ми вважаємо реалізацію фінансового потенціалу населення. При цьому фінансовий потенціал ми розуміємо як суму невикористаних та наявних фінансових ресурсів населення. Теоретичний аналіз грошових потоків, що виникають в ході формування фінансових ресурсів населення дозволив нам зробити висновок, що фінансовий потенціал населення формується на базі організованих та неорганізованих заощаджень. Організовані заощадження - це фінансові активи населення, перерозподілені через систему фінансових посередників або інститутів інфраструктури фінансового ринку, які, в свою чергу, можуть трансформувати їх в інвестиційні ресурси. Під неорганізованими заощадженнями ми розуміємо готівкові грошові кошти, які зберігаються самим населенням і не можуть бути перетворені на інвестиційні ресурси без переведення в організовану форму. Організовані заощадження є активною, використаною частиною фінансового потенціалу, а неорганізовані заощадження формують пасивну, невикористану складову. Фінансовий потенціал населення - це сукупність фінансових ресурсів, що належать населенню, частина яких не реалізована шляхом перерозподілу через систему фінансового посередництва в силу суб'єктивних чи об'єктивних обставин але може бути задіяна для фінансування економіки. При цьому фінансовим потенціалом можна вважати не весь обсяг заощаджень населення. Існують «касові залишки», які необхідні населенню для підтримки сталого рівня споживання. Такі касові залишки хоч і сформувались за рахунок неорганізованих заощаджень, мають характеристики запасу, але не можуть вважатись фінансовим потенціалом населення, а тому мають бути вилучені із суми неорганізованих заощаджень.
Поряд із фінансовим потенціалом було також виділено поняття фінансової поведінки населення, що розуміється як сукупність дій в процесі перерозподілу фінансових ресурсів, що мають своїм результатом споживання або ж заощадження різних форм.
У ході дослідження взаємозв'язку фінансового потенціалу населення та інноваційного розвитку економіки було виявлено, що фінансовий потенціал населення поряд з категорією інноваційного розвитку економіки може розглядатись у двох аспектах.
З однієї сторони, фінансовий потенціал є тією рушійною силою, що при перерозподілі на користь інноваційних проектів може сприяти формуванню інноваційного розвитку економіки. З іншої сторони, встановлення моделі інноваційного розвитку економіки через підвищення продуктивності праці та отримання ринкової премії підприємцями веде до збільшення національного доходу, а, значить, і до росту фінансового потенціалу. Відносно України можна констатувати відсутність національної інноваційної системи. Інноваційний розвиток перебуває на стадії свого формування (що буде доведено в третьому розділі дослідження). За даних обставин дослідження фінансового потенціалу населення в умовах інноваційного розвитку економіки України може відбуватись в конструкції «фінанси-інновації», оскільки умови для дослідження вищого рівня зв'язку - «інновації-фінанси» не склались в українській економіці.
Реалізація фінансового потенціалу населення в ринковій економіці відбувається через механізм фінансового ринку. Якщо обсяги залучення фінансових ресурсів населення у інноваційну діяльність через канали державних фінансів залежать не так від бажань населення інвестувати в дану сферу (оскільки сплата податків та зборів є обов'язковою), як від наявності цільових державних програм, то залучення коштів населення через механізми фінансового ринку потребує набору певних передумов і стимулів. Вплив на детермінанти венчурного фінансування дозволяє не тільки збільшувати обсяги венчурного капіталу, але й робити інвестиції населення в інноваційну сферу більш доступними та ефективними. Аналіз форм функціонування венчурного капіталу та типів індивідуальних інвесторів дозволив класифікувати індивідуальних інвесторів на три групи, яким притаманні особливі методи інвестування в інноваційні процеси:
  1. особи з досвідом інвестування в підприємницькі венчури - інвестують, набуваючи статус бізнес-ангела або за посередництвом венчурних фондів;
  2. зацікавлені потенційні інвестори, які не мають досвіду, але прагнуть долучитися до ринку - інвестують за посередництвом венчурних фондів;
  3. незацікавлені інвестори, які здебільшого не бажають вкладати свій капітал у ризиковані проекти - можуть інвестувати через організовані заощадження в установах інституційних інвесторів.

У ході дослідження також було виділено дві форми участі населення у механізмі фінансування інноваційних проектів: пряму - через інвестування у якості бізнес-ангелів; опосередковану - всі інші методи інвестування (венчурні фонди, банки, інші інституційні інвестори, бюджети різних рівнів).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Висновки до розділу 2

  1. ЗМІСТ
    ВСТУП РОЗДІЛ 1 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ Еволюція поглядів на роль науково-технічного прогресу в економічному рості Умови формування та визначення моделі інноваційного розвитку економіки Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Економічний зміст
  2. Зміст
    Стор. Вступ............................................................................................................. 4 Тематичний зміст модуля "Фінансовий менеджмент" ........................... 6 Розділ 1. Теоретичні основи й інформаційна база фінансового менеджменту................................................................................................ 8 Тема 1.
  3. 3.2 Структура балансу.
    Форма діючого в Укр. балансу та порядок його замовлення регулюються П (с) БО № 2. згідно закону Укр. " Про БО і фін. звітність в Укр.." баланс є формою №1 фін. звітності під-ва. Баланс під-ва має таку структуру: склад. з 3 розділів (активи), 5 розділів (пасиви). Актив балансу: I розділ: "Необоротні активи" включ. такі статті: основні засоби, довго строк. інвестиції, довго строк. дебіторська
  4. Розділ 14. ФІНАНСОВИЙ РИНОК
    Розділ 14. ФІНАНСОВИЙ
  5. РОЗДІЛ 15 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
    РОЗДІЛ 15 ФІНАНСОВИЙ
  6. РОЗДІЛ 16 МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
    РОЗДІЛ 16 МІЖНАРОДНІ
  7. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ РОЗДІЛ 14
    МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ РОЗДІЛ
  8. РОЗДІЛ 13 ФІНАНСОВИЙ РИНОК
    РОЗДІЛ 13 ФІНАНСОВИЙ
  9. РОЗДІЛ 10. Місцеві фінанси
    РОЗДІЛ 10. Місцеві
  10. РОЗДІЛ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ
    РОЗДІЛ 5 ДЕРЖАВНІ
  11. РОЗДІЛ 12 ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
    РОЗДІЛ 12 ФІНАНСИ
  12. РОЗДІЛ 7 БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ
    РОЗДІЛ 7 БЮДЖЕТНИЙ
  13. РОЗДІЛ 8 ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ
    РОЗДІЛ 8 ДЕРЖАВНИЙ